В своїй розповіді Н.І. Зуць дає опис найжахливішої пожежі, яка відбулася в 1818 році і знищила майже все місто:

„В 1795 році місто Староконстянтинів, зробили повітовим містом Волинської губернії. Воно розташоване в трикутнику між річками Случ і Ікопоть, при злитті їх. З передмістями місто з’єднане безпосередньо земляними гатями і дерев’яними мостами. Як греблі, так і мости не дуже надійні, в період дощів греблі хоч і проїжджі, але потрібно прикласти багато зусиль.

Місто з передмістями Нове Місто (на лівому березі Ікопоті) і Заслузі ( на правому березі Случа) в адмістративному відношенні розділяються на дві міські частини, які перебувають під наглядом Поліцейських Наглядачів.”

Як місто, яке по-сьогодні в кріпацькій залежності, Староконстянтинів до останнього часу не мав жодних міських представницьких закладів і був підпорядкований Новоград – Волинській міській думі, всі клопоти, обмежувалися тільки збиранням податків?

” Тому внаслідок цього, міський благоустрій майже не помічався, крім спроби у вигляді облаштування в самому місті і подекуди в передмістях і по сторонах греблі – дерев’яних тротуарів а через вулиці особливих переходів із товстих колод. Так що перехожим не дивлячись на період бруду є можливість пройти, але проїхати по вулицях міста було важко, тому що колись прокладене на дорогах каміння давно і назавжди потонуло в ґрунті і становить в розмоклому бруді додаткові перешкоди під час їзди.”

Дві головні вулиці міста ( Меджибізька і Закузьминська ) на яких зосереджені заїжджі і питні будинки і найкращі лавки та магазини з вечора освітлювалися ліхтарями.”

Клімат міста, яке розташоване в помірному поясі, здавалося б, повинен бути гарним, але якщо взяти до уваги гігієнічні і санітарні умови, то таке визначення буде не дуже справедливе - гарний клімат ніби бездіяльний. Зустрічається стільки порушень усяких гігієнічних і санітарних умов, що всі вони разом паралізують до певної міри і природні умови сприятливого клімату. Ці порушення головним чином полягають в наступному:

а) місто розташоване на двох річках, двори будинків і городи наближаються до берегів. Тому слідкувати за чистотою дворів дуже важко”.

За півтора століття майже нічого не змінилося. Хіба збільшилась кількість громадян, які прагнуть відхватити земельну ділянку до самісінької води.

Але повернемося ж до порушень, гігієнічних і санітарних умов, за описом поручика: “ В річку кидають все, що мешканцям не потрібно. Від чого якість води погіршується на стільки, що вона стає шкідливою для пиття і забруднює атмосферу; б) майже в самому місті є водяний млин, для якого підтримується великою греблею цілий ставок, піднімаючи воду на велику висоту. Внаслідок цього утворюється озеро, майже не маючи стоку і з берегів, які покриті заростями. Саме місто, можемо сказати, що стоїть біля такого озера.”

В кінці 20 століття на початку 21 століття чиновники, яких розвелося досить багато, навчилися на цьому “озері робити непогані гроші”. Періодично вибиваються кошти на так звану очистку річки. Хоча все завершується новим підняттям рівня річки.

Поручик Зуць пише: “Є вулиці, які здаються, що лежать нижче рівня води. Мешканці, більшості з них беруть воду з цього озера, але не з середини, де є хоч невелика течія, а з берегів;

в) зарості, які ростуть на мілині , також сприяють зараженню атмосфери; г) місто переважно єврейське. Євреї тісняться в своїх помешканнях купами. В їх будинках немає огорожі і ніяких господарських пристосувань, тому більша частина худоби (корови і кози) живуть на вулицях; д)майже в центрі міста, на березі річки розташована бійня великої рогатої худоби і всі залишки викидаються в річку; е) так як місто розташоване на рівнині, то стоку води майже не буває, в результаті цього м’який від дощу ґрунт висихає тільки від випаровування; ж) кладовище знаходиться дуже близько до міста і православні виділяються від міста тільки ровом, католицьке кладовище – вулицею, а старе єврейське кладовище – розташоване в самому місті на березі річки і закрите будинками, що майже не видно. Кладовище православне на Новому Місті розташоване не далеко від будинків, тільки нове європейське кладовище трохи віддалене від помешкань. Татарське кладовище також близько до житлових будинків. Всіх кладовищ в місті шість і визначити їх вплив на санітарний стан міста важко, але здається, що така їх близькість не може не мати впливу на здоров’я громадян”.

Отже, сукупність всіх цих умов робить санітарний і гігієнічний стан вкрай несприятливим для здоров’я мешканців міста.

депутат Староконстянтинівської

міської ради

Георгій Висоцький