Бенефіс Євгена Маркіна
У справжню феєрію високих почуттів і емоцій учителів і їх учня вилилився бенефіс Євгена Маркіна, що відбувся в актовій залі Старокостянтинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №7. Це був момент духовного єднання вихованця, який увібрав енергію і віру найближчих людей, пропустив її крізь себе і напруженою натхненною працею увінчав сподівання своїми досягненнями.
Хтось у Євгена вірив і з самого початку, з перших кроків його на місцевій сцені у провінційному містечку вже вимальовував в уяві його велике майбутнє.
Інші скептично закидали докори, та старалися підкреслити невдачі і не помічати успіху. А головним успіхом для юнака виявилось те, що він навчився до щоденної напруженої праці. І праця дала хороші результати. За роки незалежності Старокостянтинів не пам'ятає жодного випадку, щоб випускник загальноосвітньої школи давав цілий концерт і присвятив його своїм дорогим вчителям.
Звичайно, своїми здобутками Євген у значній мірі завдячує своїй найближчій людині - бабусі, Аллі Кирилівні. Вона, учитель за покликом душі, взяла на себе і батьківські обов'язки, вона стала вимогливим вихователем для свого онука, вона ж і стала продюсером Євгена Маркіна як співака, якого уже впізнають земляки.
І цього разу ідея проведення творчого звіту Євгена як співака і музиканта народилася і успішно реалізована його незмінним продюсером. І хоча шкільна сцена далека ще до сучасних, з тисячами мигалок, ліхтарів, стробоскопів та сучасних великих екранів, еле усе це, мабуть, було б зайве. Саме за рахунок тих невидимих ниточок, які утворилися між учасниками концерту знівельовано було усі технічні незручності.
Свій репертуар Євген вибудував таким чином, щоб подарувати кожному вчителю школи окрему задушевну пісню. А слухачі відразу захоплені мелодіями переживали за свого Женю, немов ось у цьому залі і відбувається основний його іспит. Лунали мелодії, українські пісні змінювали англійські а потім лунала російська і знову душу наповнювали знайомі українські мелодії. Дві години промайнуло так, що ніхто і не помітив, як сонечко зазирнуло у простору залу і собі додало веселого настрою виграючи сотнями промінчиків та пускаючи догори веселих зайчиків. Осяяного залотим сонячним промінням так вітали вчителі Євгена Маркіна.
Голос громади


