Мер зосереджено контролює витоки свого розуму Опубліковано 16 березня 2006 року в газеті "Голос громади"

Якось до Старокостянтинівського міського голови Миколи Мельничука завітали представники Світового банку. Зрозуміло, що мова йшла за кредити, і від того, як Старокостянтинів показав би свій менеджмент, залежала подальша співпраця з цією потужною фінансовою організацією.

Серед іншого, в програмі прийому високих гостей було й показ історичних пам’яток краю.

Та у Вас зовсім інші наміри й погляди на спиртне. Бо ж уже після отримання зарплатні, Ви, як завжди, відкладаєте невеликий запас на алкогольні напої, до яких так звикли. Адже знаєте, що для майбутніх зустрічей з гостями, чи колегами по роботі вам, все таки, стане в пригоді горілка й доведеться йти за нею в найближчий продовольчий, або горілчаний магазин, де нині чимала кількість всіляких марок горілки та вина. Коли заходите туди, то аж очі розбігаються. Однак гроші, які є у вашому гаманці, не завжди дозволяють купувати щось надто дороге та неординарне. А іноді хочеться зекономити. Тож ваш погляд мимоволі зупиняється на красиво-оформленій барвистій етикетці півлітрової пляшки горілки, яка приваблює досить старовинною назвою "Графська".

Проте, встановленню першого біля самісінького торгового центру "Анастасія" завадили мешканці, які буквально вигнали робітників і техніку, але ті лише відсунули споруду на 50 метрів від місця торгівлі збентежених громадян. Влада в цей час проводила засідання виконкому. Один ініціативний заступник міського голови демонстративно кинувся допомогти рідній громаді і швидко почав доповідати про небачене нахабство, Та чим далі чиновник говорив, тим більше почав запинатися. І, зрештою, як завжди, розвів руками у бік кабінету міського голови. Мовляв, це вже традиція не знати, що "хтось" роздає дозволи наліво і направо.