Учасники розширеної козацької ради на території замку К.Острозького в Старокостянтинові 27 серпня у Старокостянтинові відбулись відразу два заходи, пов'язані з діяльністю крайового товариства Українського Козацтва. Спочатку це був семінар, на якому учасники обсудили здобутки та можливі шляхи популяризації історії та культури козацтва. Далі естафету прийняла розширена обласна рада Українського Козацтва. У роботі взяли участь осавул Подільсько-Буковинського округу генерал-хорунжий УК Юрій Басистий, суддя крайового товариства полковник УК Леонід Буймістр, отаман крайового товариства  полковник УК Іван Козар та представники майже усіх районів області. Козацька старшина зібралася з метою вироблення подальшої стратегії діяльності організації з огляду на ті події, що відбуваються в державі останнім часом.

Учасників зібрання привітав Старокостянтинівський міський голова Микола Мельничук, директор центру громади м. Старокостянтинова Олександр Томчук, козацькицй художній колектив "Родослав" села Самчики під керівництвом Марії Соснової.

Активно учасники поділилися досвідом роботи.

 

Розширена обласна рада, як і належить була присвячена кільком конкретним справам, які є нагальними для збереження України та її суверенітету, а також збереження українського села і селянина. У роботі ради взяв участь старійшина крайового козацтва, колишній політв'язень Кузьма Матвіюк. Останнім часом він усі свої сили докладає до нелегкої хліборобської праці, добре розуміє процеси, що відбуваються на селі. Він доніс до учасників зібрання пропозицію ради козацьких старійшин Хмельницького крайового товариства і запропонував прийняти звернення щодо захисту землі. Після жвавого обговорення і виступів була прийнята ухвала на підтримку звернення.

 

 

Смертельна загроза

Звернення козацьких старійшин Хмельниччини

Шановні співвітчизники!

Сьогодні антиукраїнські сили приступають до завершального етапу витіснення українців з України шляхом скуповування у них їх землі. Верховна Рада України збирається відмінити мораторій на продаж землі, а в суспільстві вже відомі країни, які готові скупити українські чорноземи.

За всіма ознаками готується злочин проти українського народу.

Брутально ігнорується Конституція України (ст. 13), яка гласить: "Земля, її надра, атмосферне повітря, води та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України.,. є об'єктами права власності українського народу".

Посадовці наводять- цілу низку благ, які потечуть народові після впровадження ринку земель, але лише за однієї умови - спродайте свою землю.

Найімовірніше, що народ в черговий раз обдурять. Маючи гіркий досвід сліпої довіри, ми переконані, що продаж землі, який з таким поспіхом впроваджує влада, піде тим же шляхом, яким держава "роздавала" нам у 90-ті роки загальнонародне майно - промислові підприємства. Тоді нам так само обіцяли багато всяких благ, сьогодні вже очевидно - нас обманули. Обрані розібрали майже задарма підприємства, нам видали кольорові папірці - сертифікати. Тож і події після зняття заборони на продаж землі будуть розвиватися таким же чином.

Землю великими масивами скуплять багаті родини, що мають українське громадянство, але не для праці на ній, а для перепродажу. Для цих родин вже створені найсприятливіші умови: село розорене, сільськогосподарське виробництво дає одні збитки. Люди похилого віку, що мають земельні паї, змушені будуть продавати свою землю, бо це для!них єдине джерело коштів, щоб заплатити за ліки та за опалення своїх хат. Спадкоємці померлих власників паїв, які проживають переважно в містах, також продадуть свою земельну спадщину за будь-яку ціну, бо їм вкрай потрібні гроші і зовсім не потрібні зернові відходи, якими розраховується сьогоднішній орендатор за їхні земельні частки. Ціни на землю за таких умов всередині України на так званому первинному ринку будуть мізерні. Декілька українських мафіозних родин скуплять землю і через якийсь час почнуть перепродувати її іноземцям через підставних осіб, або прийнявши через Верховну Раду України відповідну поправку закону. Але продавати вони будуть вже за світовими цінами, які будуть в 10 разів вищі за ті ціни, по яких нещодавно ця земля була куплена.

Всередині України та сума грошей, що буде сплачена власникам паїв, буде достатньою, щоб ціни на товари повсякденного попиту різко зросли і гроші знецінилися. Вже через якийсь рік ті, хто продали землю, залишаться і без землі, і без грошей.

Земля (а це виписано в Конституції України) є нашим життєвим середовищем і одночасно найважливішим ресурсом людського розвитку. І певно, що завдання держави забезпечити вільний доступ всіх своїх громадян до цього ресурсу. Але в тому-то й річ, що "вільний доступ" - це порожні слова, бо при

впровадженні ринку землі цей доступ матиме вузьке коло громадян - одиниці. Для решти - доступ до ресурсу розвитку недосяжний через їх злиденність.

Коли земля буде продана, всі усвідомлять, що їм, власне і вийти вже нікуди, щоб не порушити право чужої власності і не бути застреленими, як це на так давно зробив депутат Лозинський. Нові власники землі залучать як наймитів лише одиниці наших людей, решта будуть зайві. Ще згодом вони, взагалі, зможуть завезти в Україну інших людей. Це буде найбільша катастрофа для нашого народу і за наслідками жахливіша за татаро-монгольську навалу і російську окупацію (колективізація, голодомор, репресії). І нас тоді не врятує навіть всенародна революція - зовнішній світ її придушить, бо ми добровільно продали свою землю, відповідно до своїх законів.

Поки що ми можемо відвернути катастрофу - не допустити продажу землі.

В світі з кожним роком великим темпами зростає чисельність населення, відповідно, загострюється проблема з продуктами харчування - їх не вистачає. В цих умовах мала б стрімко зростати вага України. Хто володітиме продуктами харчування, той матиме чи не найбільший вплив на світову політику, вже не говорячи про економічні вигоди. Але, позбувшись землі, українці втратять все.

Українські чорноземи - це віковічна спадщина наших предків, які з незапам'ятних часів живуть на одному місці. І наша земля найкраща у світі не тому, що нам поталанило при якомусь розподілі. Висока якість землі - це результат важкої праці сотень поколінь українців і свідчення їх високої культури землеробства. І хай наш народ важко хворий сьогодні, але ж не можна допустити, щоб через хворобу втратити безцінну спадщину.

' Сьогодні, коли вже вільних земель для розселення немає, коли з кожним роком проблема з місцем проживання так само буде загострюватись( як і з продуктами харчування), взяти продати З га нашої планети, проїсти і пропити землю, а не передати її своїм нащадкам - то чи не найтяжчий це гріх?

Ми можемо відвернути національну катастрофу в тому випадку, якщо піднімемось всі, якщо всі до одного станемо на захист своєї землі.

Потрібно бити на сполох і переконати кожного, що тільки ми самі зможемо себе захистити: відкинути всі внутрішні суперечки, згуртовуватись і повсюдно створювати комітети(осередки) по захисту своєї землі.

Впровадити сьогодні продаж землі - це наруга над народом, над його правом на життя, над його правом володіти історичною спадщиною своїх предків. Це - геноцид. Ми повинні боронитися.

Кожний громадянин України має усвідомити цю страшну загрозу.