Хай процвітає дискримінація?
Здавалося б після прийняття рішення Конституційним судом України N 4-рп/2004 від 2 березня 2004 року про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" в Україні для співвласників приватизованих багатоквартирних будинків і допоміжних споруд настав період безпечного проживання та облаштування своїх осель. Як кажуть, аби тільки не лінуватися. І все це тому, що у своєму рішенні Конституційний суд зазначив: " Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього."
Мешканці почали об'єднувати свої зусилля і облаштовувати свій побут на свій розсуд. Хтось встановив у під'їзді броньовані двері, інші облаштували прибудинкову територію, хтось здав в оренду підвальне приміщення і за отримані кошти повністю забезпечив хороший ремонт в під'їздах та зовні. Прикладів успішного використання приватизованого майна більш ніж достатньо.
Але чомусь законні конституційні права громадян не дають спокою можновладцям. Як тільки вони наближаються до чужих осель, як раптом у "господарників" починає текти слина і, буквально, нападає величезне бажання відкусити шматочок чужого. І тут не здатні допомогти вже ні лікарі, ні психологи.В умовах такого паталогічного нападу опинилися допоміжні споруди відразу пів сотні співвласників багатоквартирних будинків колишнього військового містечка у Старокостянтинові. Міському голові вже більше року кортить відібрати у співвласників будинків їх сараї, які приватизовані ще 10-15 років тому. Справа навіть не у самих сараях, а в земельній ділянці - прибудинковій території. Секретар міської ради вже давно "змикитив" і, дивись, рішення про виділення землі під котедж прямісінько перед носом у мешканців містечка уже в кишені. А от мер замешкався і довелось брати приступом "людське майно". З одного боку будинку частину сараїв успішно підпалили і все згоріло, включаючи велосипеди, інвентар, продукти, консервацію та багато чого іншого, що дає можливість тим же пенсіонерам виживати. Адже у місті на 600 гривень пенсії не сильно довго проживеш. Але цього виявилось замало. Треба іще, іще …
Вирішено інших позбавляти їх майна за допомогою суду. Так і поставили в позові вимогу - знести сараї. Як на те, суди у нас охочі прислужитися владі. Марно, що захищаючи своє майно власники посилалися на Конституцію України на те ж таки рішення Конституційного суду. Для судді Ольги Завадської все і без того зрозуміло. Суд відмовився захищати співвласників приватизованих багатоквартирних будинків. Суддя прийняла рішення у припиненні дискримінації прав приватної власності громадян на їх майно відмовити.
Наталка Сльота
реклама




Коментарі
Одне слово - селюк головатий невихований.
Стрічка RSS коментарів цього запису.