24 листопада відбулась 2 сесія Старокостянтинівської міської ради
Весь характер сесії говорив про те, що за справу беруться переможці, а, як відомо, переможців не судять.
Сесія відбулася в актовій залі Старокостянтинівської гімназії.
Ще до початку розгляду питань та утворення робочих органів на сцену піднялися представники об'єднаного козацтва на чолі з місцевим керівником. Козаки вирішили вручити міському голові погони зі званням полковника та грамоту, як відзнаку за доблесть і чесноти, які були проявлені міським головою під час боротьби за посаду міського голови Старокостянтинова.
А далі всі задоволені радо поплескали у долоні.
Тільки сесія наблизилася до питань порядку денного, як до сцени рвонули депутати від місцевого осередку партії Регіонів.
Демонстранти пояснили, що вони не погодяться із запропонованим порядком денним доки міський голова не розкаже з високої трибуни про свій "нічний прорив" до друкарні, де друкувалися виборчі бюлетені. Мовляв, про надання такої інформації міський голова обіцяв на минулій сесії.
На якусь мить у залі завирували своєрідні реваншистські настрої, де окремі депутати не оминули можливість голосно заявити про себе. Збоку регіоналів лідерство захопив депутат Сергій Пономарьов, а от збоку більшості гвалтували вуха переважно Олександр Лактіонов напару з старшою із сімейства депутатів Корнійчуків – Людмилою. Так що головуючому більше довелось закликати до порядку не опонентів, а своїх.
Регіонали свої дії оформили кількома репліками і вигуками на вигуки збоку "більшовиків".
За крісло біля Миколи Мельничука раптом зав'язалася шарпанина між Олександром Степанишиним та Русланом Кривеньким. Мабуть пана Олександра взяли ревнощі, що біля "самого" дозволяють собі бути чужі. А він же свій.
На затяжне протистояння регіонали виявилися не здатними. Не мов та ялова корова, яка і пасеться, але молока недає.
Як співав колись Володимир Висоцький: "Настоящих буйных мало, вот и нету вожаков!"
Зрештою, пристрасті вгамувалися і те, що собі намітив Микола Мельничук, депутати проголосували навіть не піддаючи сумніву проекти рішень, які прямо перечать вимогам закону. Так сталося і з поправкою до внесеного на розгляд депутатів проекту регламенту. Олександр Степанишин вирішив, мабуть, продемонструвати свої пізнання у царині місцевого самоврядування і вніс усну пропозицію змінити затверджену робочою групою норму щодо проведення аудіозапису перебігу сесії та ведення протоколу. Всупереч вимогам статей 46 та 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" цей чоловік з вищою освітою, яку отримав перебуваючи на посаді секретаря ради, запропонував вести або запис, або протоколи.
Сенсацій не сталося і надалі.
З порушенням Закону, схоже, і цього разу будуть на посадах перебувати окремі зазтупники міського голови, хоча особливих змін не відбулося. Лише замість "опального" заступника міського голови з гуманітарних питань Віктора Ніконішина прийшла колишня його соратниця по Ленінському комсомолу Ганна Горда. Самого заступника на сесії не було. Відомо лише те, що ще напередодні він знаходився у лікарні.
Досить показовим стало те, що у комісію з питань розпорядження землею увійшло відразу майже чверть усього депутатського корпусу саме з числа переможців. Справджується припущення, яке було оголошене ще до виборів одним із впливових чиновників, що у територіальної громади залишилось ще 14 гектарів землі. Мабуть вона найбільше і вабить народних обранців.
Борис Буздиган


