Василь Баб'юк побачив, що його журналіст знімає на камеру Відбулось судове засідання по кримінальній справі приватного обвинувачення за скаргою заступника міського голови міста Старокостянтинова Василя Баб'юка та за скаргою журналіста газети "Голос громади" Сергія Стецька. Суть справи стосується подій, які розгорнулися 23 вересня 2009 року на прибудинковій території житлового містечка Жовтневий біля багатоквартирного будинку №1/29 по вулиці Миру у місті Старокостянтинові.

Місцеві ЗМІ вже не одноразово повідомляли про суть конфлікту, що немов сніг на голову звалився на співвласників приватизованих будинків та прибудинкових територій у мікрорайоні Жовтневий. З певного моменту розвитку інфраструктури міста прибудинкові території біля будинків ще довоєнної забудови несподівано стали об'єктом особливої пристрасті міського голови. Особливо після того, коли вдруге у 2006 році Микола Мельничук отримав можливість покерувати у місті. Його бажання збагатитися за рахунок мешканців стало очевидним і таким, що домінує над усіма іншими примхами та бажаннями.

І так, до мешканців будинку №1/29 підійшов один із добре відомих місцевих підприємців і повідомив, що прибудинкову територію біля їх будинку він викупив і що йому було обіцяно міським чиновником невдовзі звільнити земельну ділянку від майна та споруд, які належать співласникам цього майна, тобто мешканцям багатоквартирних будинків.

Однак, після приватизації державного житлового фонду квартиронаймачами цих будинків до них відповідно до вимог статей 1, 2 та 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" перейшли у власність не тільки квартири і будинки, в яких розташовані ці квартири, але й прибудинкові території з допоміжними спорудами та елементами зовнішнього благоустрою. А це означає, що все: і трава, і асфальт, і навіть вимощені камінцями стежечки, і сараї з льохами, все, що знаходиться на поверхні земельної ділянки стало безповоротно людським (приватною власністю громадян України).

Розуміючи, що відібрати у мешканців їх майно при цьому значно обмеживши їх конституційні гарантії забезпечення життєвого простору, які визначені законодавчо, перспектива у мера  дуже вже ефемерна. І тоді в голові визрів план поступового наступу на права. Спершу вирішено нагло порушуючи норми Конституції України вчинити ряд варварських атак на права приватної власності. При цьому основна роль у боротьбі відводилася підлеглим та підневільним.

Вони прийшли руйнувати людське майно Так Василь Михайлович Баб'юк замість того, щоб не дати меру можливості запустити рученята "по лікті чисті" у чужі кишені, сам опинився із "ксівою від папи" біля людських сараїв, щоб їх валити. Терміново підняли міліцію, бо ж не сподівалися, що люди терпляче сприймуть наругу. Міських комунальників відбирали, як кажуть, за переконаннями. Державних виконавців і не треба було особливо про щось інструктувати – "долг – платєжом красєн". От тільки незадача вийшла - депутат міської ради Олена Бєліцька, вона ж журналіст газети "Голос громади", вирішила усю цю вакханалію зафіксувати і зберегти для читачів. Це страшенно не сподобалося Василю Баб'юку і він вирішив, що йому можна вже "наїхати" на депутата і журналіста. Від нападу прислужника слуги народу журналістку заступив собою Сергій Стецько. От на ньому і вирішили відігратися затяті халуї.

Спочатку Василь Баб'юк спробував звернутися до працівників міліції і там "поспитати щастя", але гнилу справу правоохоронці копнули, що геть засмерділо. І це, до честі саме міліції, чиновники так і не наважуються погрожувати власникам знову, чи продовжувати практику підпалів майна. Тоді в серцях чиновник подався до суду, бо "папа" у дружелюбних стосунках із "головним фемідом" району, то надія хоч щось викрутити ще є.

Поки не закінчено судовий розгляд справи ми утримаємося від коментарів, тим більше, що невдячну роботу судити доручили жінці, якій зайві хвилювання сьогодні не потрібні.

Проте, вражає дика впевненість вже згаданого виду "комунальників". Селекція, яку провели чиновники, здається повністю відібрала у них уміння елементарного аналізу. І без того до комунальних служб міста городяни ставляться як до дармоїдів, які лише висмоктують кошти нічого не даючи взамін. А тут комунальники, та ще й не криючись з певним викликом заявляють, що 23 вересня вони свідомо прийшли валити споруди і нищити майно власників. І байдуже, шо на це у них не було жодного законного документу. Ними керував азарт та величезне бажання сподобатися начальству. От тільки чи можна таких комунальників допускати до обслуговування майна громадян, коли вони сплять і бачать як воно руйнується саме від їх старань.

Може варто зупинитися? Адже відстрілюють сьогодні і більш крутих, ніж комунальники?

Кирило Клембівський