Опубліковано 18 січня 2007 року у № 3 ( 747)

Події початку нового 2007 року несподівано увірвалися у ще святковий настрій переважної частини українців. Так чи інакше в центрі подій опинилася фракція БЮТ і її лідер пані Юлія Тимошенко. У різних виданнях пройшли публікації від цілковитої підтримки домовленості цієї фракції з регіоналами Януковича, до звинувачення у зраді демократії і тим ідеалам, які проповідувалися напередодні виборів. З цією подією неодмінно пов’язують негайне бажання Юлії Тимошенко продемонструвати українцям, що вона покаялась в Ізраілі у своїх гріхах.

З проханням прокоментувати останні події кореспондент звернулася до помічникаконсультанта народного депутата України, заступника голови Хмельницької обласної організації НРУ Миколи Хіцінського.

- Пане Миколо, Ви один із тих місцевих лідерів політичних партій в місті, та і, мабуть, і в області, які не переходили жодного разу із партії в партію. Чим можна пояснити, що Ви протягом 17 років залишаєтесь вірним Народному Руху України? Невже вам не було ніколи вигідних пропозицій?

Чи не хотілося Вам, так як і БЮТ піти на вигідні угоди?

- Ті, хто серйозно займається політикою, а не політиканством чітко знають, що зрада ідеалів є духовною смерттю політика. Тому справжній політик, як і кожна порядна людина, в першу чергу піклується про свою душу, про свої ідеали і принципи. Тільки у цьому випадку політик здатний співчувати іншим і трудитися заради не тільки особистого благополуччя.

Яскравим прикладом цьому є в Україні постать видатного політика Вячеслава Чорновола. Важко було і „Народній раді” у Верховній Раді України, а згодом фракції Народного Руху України, але цей справжній лідер ніколи не зрадив своїх виборців і не пішов ні на яке угодовництво.

Інша справа – політиканство. В останні роки надто багато людей обрали собі такий шлях. Одні політичними гаслами прикривають свою ненаситну жадобу до чужого майна і до особистого збагачення. Інші авантюристичною напів-політичною риторикою стверджують свої маразматичні помисли і вже цим задовольняють свої потреби.

Що ж до подій останнього тижня... Просто, те, що сталося з фракцією БЮТ у парламенті України за останні дні не є чимось новим. Зрада завжди була. Але не в таких масштабах.

З іншого боку слід ретельніше подивитися і на сам факт. Чи була там зрада ідеалів, чи це звичайне використання новітніх технологій з метою досягнення переваг у боротьбі за владу?

Взагалі, мене трішечки дивує те, як швидко українці захопилися технологіями, а не тим, заради чого застосо-вуються технології. Погодьтесь, що технології без зрозумілої мети, це той же відвертий обман, коли замість м’яса у ковбасу додають підфарбовану і ароматизовану сою.

В Старокостянтинівській міській раді такі домовленості БЮТ та „Нашої України” відбуваються чи не на кожній сесії. Особливо, коли рішення суперечать вимогам закону. Повірте, що жодного разу ці рішення не приймали з політичних мотивів, чи, скажімо, на підставі ідейних міркувань заради процвітання громади.

- Вже передбачаю, що частина читачів досить скептично дивляться на ваші аргументи. Ви не вважаєте себе романтиком?

- Я і радий би стати романтиком, та, на превеликий жаль, життя не дає такої можливості. Доводиться бути реалістом-прагматиком. Так, це не легко. Варто було мені на посаді редактора газети Старокостянтинівської міської ради реально допустити вільне висловлення думки пересічними громадянами, як це не сподобалось керівництву і вже понад рік справа в судах. Як виявилось мало славили місцеву владу. Додам, що навіть внести запис до трудової книжки про мою роботу на цій посаді міський голова відмовився, вказуючи на те, щоб я сам це зробив, коли це мені потрібно.

Звичайно, комусь не є великою проблемою поступитися своїми принципами і славити міського голову, не дивлячись ні на що. Так, я, можливо, зберіг би за собою крісло, але...

- Чи вірите Ви у те, що в судах пощастить відстояти свої інтереси?

- Допоки в Конституції залишається норма, що Україна є правовою державою, доти рухівці докладатимуть максимум зусиль, щоб суди відновлювали справедливість. Якщо ж станеться так, що ми опинимось в умовах насилля, тоді доведеться по-іншому виборювати свої права. Зрештою, ще не вичерпані можливості і в національних судах. Так мною направлена скарга на адресу Верховного Суду України, де я прошу визнати дії місцевого і апеляційного судів незаконними. Справа стосується недостовірної інформації, яку поширила одна високопосадова особа, а суди відмовились розглядати мою позовну заяву. Якщо ж і Верховний Суд вважатиме, що у нас є недоторкані, то доведеться звертатися до Європейського суду з прав людини.

- То це можна сприймати як оптимістичний прогноз на майбутнє?

- Один німецький християнський просвітитель в 1939 році, коли в Німеччині фашизм остаточно зміцнював свої позиції, сказав, що людство вже досягло свого повноліття. Через шість років фашизм був засуджений самими ж німцями. Після цього вони збудували потужну правову державу. В Україні є ще більше підстав продовжити становлення демократичного правового устрою. Я думаю, що на наступних виборах значно менше буде людей, хто голосуватиме лише “за хороші очі” чи за пусті обіцянки, які рясно роздавалися з наметів та сучасних “засобів зомбування”. Вже сьогодні українці в значній мірі зрозуміли, що їх розділяють лише для того, щоб унеможливити поступальний розвиток демократії.

Наведу невеличкий приклад. Не так давно вирішувалось питання про позбавлення військовослужбовців та міліціонерів права об’єднуватися в професійні спілки. Першими відчули на собі наслідки такого рішення військовослужбовці. Сьогодні черга підійшла до працівників міліції.

- То ви за те, щоб у цих структурах були профспілки, щоб вони мали право на страйк?

- Я не ставлю питання повноважень цих професійних об’єднань. Це може врегульовуватись законом, а от наявність потужної організації, яка б захищала професійні права та інтереси цих громадян обов’язково потрібні. Тоді б і не виникали накази найвищих чиновників, які, фактично, примушували б працювати без вихідних, чи проводити розслідування справи не за законом, а на угоду начальнику.

Це є одним із складових національної демократії, яку з 1992 року офіційно пропонує Народний Рух України. Саме Рух довів на практиці, що коли хтось хоче завдати шкоди всій нації, то від цього страждає кожний громадянин і якщо посягають на права людини, то це також підриває основи нації. Ми повинні подивитися по-іншому на питання єдності українського народу, як політичної нації. Революція цього разу повинна відбутися у свідомості громадян. Нація повинна поставити питання перед владою. Я вважаю, що нація просто приречена взяти за основу саме ці пріоритети сучасного устрою Європи, тим більше, що Народний Рух України має своїх представників у європейській народній партії.

- Вам можуть закинути, що Рух не має потужного лідера.

- Це все стереотипи, які успішно насаджуються українському народу. Сьогодні Борис Тарасюк витримує такий тиск, якому нікого із політиків не піддавали. А останні події з Чехією доказують, що він вміє вести рішучу боротьбу за свої позиції. І я вірю, що він вистоїть, бо розуміє, що від нього також залежатиме майбутнє України.

Взагалі, я запрошую всіх не байдужих вступати у Народний Рух України, адже нас чекає справа набагато потужніша ніж “помаранчева революція” – нас чекає велика і могутня Україна.